 |
 |
|
||||
| |
|
|||
|
|
   Положення про Експертну Раду Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство оцінювачів"Затвердженорішенням Ради УТО
від 03 вересня 2004 р. Протокол №44 Зміни та доповнення внесені рішенням Ради УТО від 20 жовтня 2005 року Протокол №52 Зміни та доповнення внесені рішенням Ради УТО від 29 червня 2006 року Протокол №54 Коваль О.. В. Дане Положення відміняє дію Положення про експертну Раду Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство оцінювачів», затвердженого рішенням Ради УТО від 12.12.2001р. Протокол №25 та Положення про Експертну Раду регіонального відділення Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство оцінювачів», затвердженого рішенням Ради УТО від 31.05.2002р. Протокол №31. 1. Статус Експертної Ради УТО 1.1. Експертна Рада УТО (далі ЕР УТО) є робочим органом УТО. ЕР УТО створюється Радою УТО. 1.2. ЕР УТО діє на підставі „Положення про Експертну Раду УТО”, що затверджується Радою УТО. 1.3. ЕР УТО діє на засадах колегіальності. Чисельний та особовий склад ЕР УТО визначається Радою УТО. 2. Мета діяльності ЕР УТО. 2.1. Метою діяльності ЕР УТО є забезпечення рецензування звітів про незалежну оцінку майна та майнових прав у відповідності до вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. 2.2. За рішенням Ради УТО до компетенції ЕР УТО може бути віднесено виконання інших функцій в межах статутних завдань УТО. 3. Члени ЕР УТО. 3.1. Члени ЕР УТО обираються Радою УТО з числа членів УТО, що, як правило мають кваліфікаційне звання провідного або заслуженого оцінювача УТО. 3.2. Голова Ради УТО є членом ЕР УТО за посадою. Голова Ради УТО не може бути обраний Головою ЕР УТО. 3.3. Право висунення кандидатів в члени ЕР УТО належить Голові та членам Ради УТО. 3.4. Члени ЕР УТО можуть бути замінені за рішенням Ради УТО. За відсутності поважних мотивів питання про ротацію члена ЕР УТО не може бути поставлене на розгляд Ради УТО раніше ніж через шість місяців після його обрання. 3.5. Голова та члени ЕР УТО можуть одноособово представляти ЕР УТО в роботі інших органів лише за наявності відповідного протокольного рішення ЕР УТО. 4. Голова ЕР УТО. 4.1. Голова ЕР УТО обирається Радою УТО з числа членів Ради УТО, що мають кваліфікаційне звання провідного або заслуженого оцінювача УТО. 4.2. Голова ЕР УТО, що не обраний до складу Ради УТО, продовжує виконання своїх функцій до обрання Радою УТО нового Голови ЕР УТО. 4.3. Голова ЕР УТО виконує наступні функції: 4.3.1. Головує на засіданнях ЕР УТО; 4.3.2. Складає порядок денний чергових засідань ЕР УТО; 4.3.3. Призначає з числа членів ЕР УТО (включаючи себе) рецензента (одного чи кількох) для кожного прийнятого до розгляду ЕР УТО звіту, що має (мають) підготувати до чергового засідання ЕР УТО проект рецензії ЕР УТО та доповідати щодо нього на засіданні ЕР УТО; 4.3.4. Приймає рішення про доцільність прийняття звітів до розгляду ЕР УТО або про їх передачу на розгляд представництв ЕР УТО згідно п. 10.9.2 цього Положення; 4.3.5. Приймає рішення про можливість та доцільність запрошення на засідання ЕР УТО осіб, що не є членами ЕР УТО. 4.4. В разі проведення комплексних робіт з рецензування ЕР УТО може обирати керівника робіт з рецензування з числа членів ЕР УТО, якому делегуються відповідні повноваження. 5. Засідання ЕР УТО. 5.1. Всі рішення ЕР УТО приймаються на засіданнях. Можлива участь члена ЕР УТО в засіданнях шляхом голосування з питань порядку денного заочно – листом, факсом, по електронній пошті. 5.2. Засідання ЕР УТО є плановими. Засідання ЕР УТО проводяться два рази на місяць. Дати або порядок визначення дат планових засідань ЕР УТО визначаються ЕР УТО. 5.3. Всі рішення ЕР УТО, крім рішень з питань призначення членів представництв ЕР УТО згідно п. 10.5 цього Положення, приймаються простою більшістю голосів від загального числа членів ЕР УТО. 5.4. Всі рішення ЕР УТО оформлюються протоколами, що підписуються головуючим та секретарем, що призначається головуючим з числа членів ЕР УТО або персоналу дирекції УТО. 6. Рецензії ЕР УТО 6.1. ЕР УТО виконує рецензування звітів з незалежної оцінки майна та майнових прав, виконаних (підписаних) оцінювачами, виключно: 6.1.1. за дорученням Ради УТО, Голови Ради УТО, або Голови Експертної Ради УТО; 6.1.2. за зверненнями, що є апеляціями на рецензії, виконані представництвами ЕР УТО або іншими рецензентами; 6.1.3. за зверненням Голови (Заступника Голови) Фонду державного майна України, Голів (Заступників Голів) інших органів державної влади та управління; 6.1.4. за зверненнями з регіонів, в яких не створені представництва ЕР УТО, за умови прийняття відповідного рішення Радою УТО, Головою Ради УТО, ЕР УТО або Головою ЕР УТО. 6.2. Форма рецензії розробляється та затверджується ЕР УТО. 6.3. На засіданнях ЕР УТО на основі проектів рецензій, підготовлених рецензентами, призначеними в порядку, передбаченому п.4.3.3 та 4.4 цього Положення, розробляється узгоджений варіант рецензії, що затверджується рішенням ЕР УТО. 6.4. Члени ЕР УТО, що проголосували за рішення про затвердження узгодженого на засіданні варіанту рецензії, підписують його в повному обсязі та без застережень. Члени ЕР УТО, що не голосували на засіданні за відповідне рішення, мають право не підписувати рецензії, підписати її з застереженнями або викласти в рецензії особливу думку. 6.5. Рецензія ЕР УТО є чинною лише в разі, якщо вона підписана в повному обсязі та без застережень більшістю від числа членів ЕР УТО. 6.6. Рецензії ЕР УТО оформлюються на фірмовому бланку УТО, скріпляються штампом ЕР УТО та підлягають реєстрації в книзі реєстрації рецензій, обов’язки по веденню якої покладаються на дирекцію УТО (представництва ЕР УТО в областях або регіонах) та заносяться до реєстру громадського контролю за якістю робіт оцінювачів. 7. Апеляції на рецензії представництв ЕР УТО 7.1. При розгляді апеляцій на рецензії представництв ЕР УТО члени ЕР УТО, що підписали рецензію, що є предметом апеляції або виклали щодо неї особливу думку під час її розгляду на засіданні представництва ЕР УТО, утримуються від голосування. 7.2. В разі прийняття ЕР УТО варіанту рецензії, що повністю або частково спростовує висновки, що містяться в рецензії представництва ЕР УТО, рецензія представництва ЕР УТО вважається не чинною, про що мають бути в письмовій формі повідомлені: 7.2.1. Представництво ЕР УТО, що виконало рецензію, що втратила чинність; 7.2.2. Особа, що звернулася з апеляцією до ЕР УТО; 7.2.3. Особа, за зверненням якої була підготовлена рецензія представництва ЕР УТО, що втратила чинність. 7.2.4. Рецензія, виконана в порядку апеляції реєструється відповідно до п. 6.6. даного положення. 8. Звітність ЕР УТО 8.1. ЕР УТО в особі Голови ЕР УТО звітує перед Радою УТО один раз на шість місяців. В разі не включення відповідного питання в до порядку денного засідань Ради УТО, протягом місяця після настання звітного терміну звіт ЕР УТО подається Раді УТО в письмовій формі. 8.2. Форма Звіту ЕР УТО розробляється ЕР УТО та затверджується Радою УТО або Головою Ради УТО. 9. Матеріально-технічне забезпечення діяльності ЕР УТО 9.1. Обов’язки щодо матеріально-технічного забезпечення роботи ЕР УТО та представництв ЕР УТО покладаються відповідно на дирекцію УТО та КП „ІКЦ УТО”, дирекції обласних (територіальних) відділень УТО . Ці обов’язки полягають в: 9.1.1. Наданні приміщення для засідань ЕР УТО (представництв ЕР УТО); 9.1.2. Наданні технічних та канцелярських засобів; 9.1.3. Веденні книг реєстрації рецензій; 9.1.4. Веденні реєстру громадського контролю згідно з Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок визнання Фондом державного майна України статусу саморегулівної організації”; 9.1.5. Зберіганні документації ЕР УТО; 9.1.6. Виконанні функцій канцелярії ЕР УТО, забезпеченні листування та пересилки матеріалів, що підлягають розгляду ЕР УТО; 9.1.7. Підготовка до засідань та скликання засідань ЕР УТО; 9.1.8. Ведення протоколів засідань ЕР УТО; 9.1.9. Оплата робіт з рецензування, що проводиться членами ЕР УТО (представництв ЕР УТО). 9.2. Задля забезпечення виконання зазначених функцій КП „ІКЦ УТО”, дирекція УТО та дирекції обласних (територіальних) відділень УТО мають право на підставі договорів з особами, що звернулися для отримання рецензії, стягувати за послуги по забезпеченню процесу рецензування плату. Плата за ці послуги стягується згідно до прейскуранту, що розробляється КП „ІКЦ УТО” та затверджується Головою Ради УТО. Прейскурант підлягає схваленню на черговому засіданні ЕР УТО. Прейскурант, що не був схвалений на черговому засіданні ЕР УТО, підлягає перегляду до наступного засідання ЕР УТО. В разі неспроможності Голови УТО та ЕР УТО досягти узгодженої позиції щодо прейскуранту, він затверджується на черговому засіданні Ради УТО. 10. Представництва ЕР УТО 10.1. З метою забезпечення оптимального виконання її функцій ЕР УТО створює представництва, які є структурними підрозділами ЕР УТО. 10.2. Представництва ЕР УТО створюються та ліквідуються за рішеннями ЕР УТО. Представництва ЕР УТО створюються за територіальним принципом в областях України та містах з спеціальним статусом Києві та Севастополі. Допускається створення єдиного регіонального представництва ЕР УТО для здійснення діяльності в кількох областях. Представництва ЕР УТО можуть створюватися при територіальних та регіональних відділеннях УТО, а також областях та містах з спеціальним статусом, в яких не створено територіальних або регіональних відділень УТО. 10.3. Представництва ЕР УТО діють згідно цього Положення. 10.4. ЕР УТО здійснює керівництво діяльністю представництв шляхом прийняття рішень ЕР УТО, що є обов’язковими для виконання представництвами ЕР УТО. 10.5. Чисельний та особовий склад представництв визначається ЕР УТО. Чисельність членів представництва ЕР УТО має бути не меншою ніж три особи. Члени представництв ЕР УТО призначаються на засіданнях ЕР УТО. Рішення про призначення членів представництв приймаються більшістю у 2/3 голосів від числа членів ЕР УТО на підставі розгляду результатів рецензування робіт з незалежної оцінки, що виконані претендентами на посади членів представництв ЕР УТО. Таким же чином призначаються керівники представництв ЕР УТО. 10.6. Членом представництва ЕР УТО може бути призначений член УТО, що має не менш ніж п’ятирічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та постійно проживає на території регіону, області, міста в якому створюється представництво ЕР УТО. Члени представництва ЕР УТО переважно призначаються з числа провідних та заслужених експертів. Член ЕР УТО може бути одночасно членом представництва УТО. 10.7. Право висунення кандидатів в члени представництва ЕР УТО надається: 10.7.1. Радам територіальних та регіональних відділень УТО; 10.7.2. Членам ЕР УТО; 10.7.3. Членам УТО, що мають бажання бути призначеними членами представництва ЕР УТО (право самовисування). 10.8. Представництва ЕР УТО від імені ЕР УТО виконують функції з рецензування звітів про незалежну оцінку майна та майнових прав. Форма рецензії, що розробляється та затверджується ЕР УТО, є єдиною для всіх представництв ЕР УТО. 10.9. Представництва ЕР УТО виконують рецензування: 10.9.1. Звітів, виконаних членами УТО, що проживають на території регіону в якому створено представництво, що подані для обов’язкового рецензування в порядку громадського контролю відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок визнання Фондом державного майна України статусу саморегулівної організації”; 10.9.2. Інших звітів, об’єкт оцінки в яких знаходиться на території регіону, в якому створено представництво, прийнятих до розгляду представництвом ЕР УТО за дорученням Голови Ради УТО, Голови ЕР УТО, за рішенням керівника представництва ЕР УТО або за колегіальним рішенням членів представництва ЕР УТО. 10.10. В разі незгоди зацікавлених осіб з висновками, що містяться в рецензії виконаній представництвом ЕР УТО, його рецензія може бути оскаржена шляхом звернення до ЕР УТО. 10.11. Представництва ЕР УТО письмово звітують перед ЕР УТО один раз на три місяці. Порядок та форма звітів представництв ЕР УТО затверджується ЕР УТО. 10.12. Матеріальне забезпечення роботи представництв ЕР УТО покладається за рішенням ЕР УТО на дирекцію УТО та/або дирекції регіональних та територіальних відділень УТО та КП „ІКЦ УТО”. 11. Ліквідація ЕР УТО 11.1. ЕР УТО може бути ліквідована: 11.1.1. за рішенням Ради УТО; 11.1.2. за рішенням Загальних зборів УТО; 11.1.3. в разі ліквідації УТО.
|
 |
|
